Від МДГГ до MD-G – еволюційний розвиток промислових газових пальників

Продукція, що сьогодні виготовляється під торговою маркою Ensol™, а саме промислові пальники, теплогенератори, системи автоматичного управління, давно довела свою надійність та ефективність успішною багаторічною промисловою експлуатацією на сотнях об’єктах в Україні та за її межами.

Серія промислових газових пальників MD-G є еволюційним розвитком добре відомих на ринку України та країн колишнього СРСР серій пальників, таких як МДГГ (“микродиффузионная газовая горелка “ – рос.) та, пізніше, МДП-Г.

Взагалі, сам термін “мікродифузійне горіння” зовсім не новий. Вперше його в науковий обіг було введено ще в 40-х роках 20-го сторіччя радянськими вченими Франц-Каменецьким Д.А. та Мінським Є.М., які в роботі [1] “мікродифузійним” назвали процес, при якому роздроблені мікрооб’єми палива розподіляються в потоці повітря, що призводить до прискорення хімічних реакцій у фронті пламені та наближує механізм горіння від чисто дифузійного до кінетичного, дозволяючи отримати факел оптимізований за всіма параметрами. Мікродифузійний газовий пальник (скорочено рос. – МДГГ) саме і є тим пристроєм, що реалізує мікродифузійний механізм горіння.

Мабуть, інформація про історичне підґрунтя виникнення цього наукового терміну та відповідної абревіатури була невідома (або нецікава) одному з українських виробників пальників, який раптом у 2013 році (!) вирішив зареєструвати давно і загально вживану в колах фахівців галузі абревіатуру “МДГГ” в якості власного товарного знаку, серйозно заявляючи про свої ексклюзивні претензії на використання цієї абревіатури в своїй господарській діяльності. Звичайно, така маркетингова ініціатива, що повністю відкидає та ігнорує попередній науковий базис, не може викликати нічого, крім посмішки та жалю. Таку само посмішку могли б викликати, наприклад, потуги однієї з мереж автозаправок зареєструвати товарний знак “ДП” з намаганням заборонити решті нафтотрейдерів писати це скорочення на своїх стелах-прейскурантах.

Тим не менше, саме глибокі наукові та експериментальні дослідження передували появі та подальшому розвитку технологій горіння. Значний внесок у розвиток теорії горіння та оптимізацію конструкцій газопальникових пристроїв здійснено українськими вченими з лабораторії газотурбобудування, НДВ проблем горіння та кафедри ТЕУ Т та АЕС Київського Політехнічного Інституту (КПІ), де, починаючи з 1970-х років, активно проводились відповідні наукові дослідження під керівництвом професорів Христича В.О., Любчика Г.М., доцента Крижановського В.М.

Саме завдяки колосальному обсягу науково-експериментальних досліджень, які на протязі 1970 – 1990-хх років були проведені видатним українським вченим-дослідником КРИЖАНОВСЬКИМ Володимиром Миколайовичем, у 1996 році мікродифузійний газовий пальник (МДГГ) вперше було введено в промислову експлуатацію в Україні. На підставі глибокого та прискіпливого аналізу результатів власних досліджень, а також проаналізувавши напрацювання, мабуть, без перебільшення, всіх значущих науково-дослідних праць в цій сфері, Крижановський В.М. запропонував методику інженерного розрахунку газових пальників мікродифузійного типу, обладнаних прямоточними пілонами-стабілізаторами[2].

Вагома роль у промисловому впровадженні пальників МДГГ та запуску їх серійного виробництва належить також ПОДГОРЕЦЬКОМУ Володимиру Михайловичу, який в середині 90-х років очолював фастівський завод “Промгазапарат”. Мабуть, важко краще описати роль Крижановського В.М. в створенні інженерної методики розрахунку газопальникових пристроїв, що відкрила шлях мікродифузійним газовим пальникам до промисловості, ніж це зробив один з його послідовників, Подгорецький В.М.[3]:

«Объединяющим началом всех украинских производителей является то, что мы являемся последователями выдающегося ученого-практика Крыжановского Владимира Николаевича, который всесторонне исследовал и впервые создал методики расчета микродиффузионного процесса горения топлива.

В.Н. Крыжановский до 2005 г. работал на нашем предприятии. Под его руководством была создана серия горелок МДГГ производительностью от 250 кВт до 4 МВт, создана инженерная школа, определены методологические аспекты проектирования и оптимизации горелочных устройств».

В.М. Подгорецький,
технічний директор ІЦ “Промгазапарат” (м. Київ)

В подальші роки невпинно проводилась інженерна робота по вдосконаленню конструкцій пальників, підвищувались вимоги до складу та якості матеріалів, допоміжного обладнання. В наслідок зростаючих вимог до функціональних можливостей систем автоматичного керування постійно оновлювалась та вдосконалювалась її елементна база. Над інженерно-конструкторським вдосконаленням газових пальників, їх допоміжного обладнання та систем керування активно працювали Крижановський Ю.В., Мельніков М.О., Булигін О.А., Цвях Т.О. та інші.

Значний обсяг конструктивних змін в пальниках МДГГ призвів до появи нових назв серій, під якими продовжувався їх випуск. Так, ІЦ “Промгазапарат” (м. Київ), для прикладу, на сьогоднішній день випускає промислові газові пальники серії КП (“квазікінетичний пальник”), а компанія НВП “Екоенергокомплекс” (м. Київ) у 2014 році випустила на український ринок газові пальники серії МДП-Г (“мікродифузійний пальник газовий”).

Компанія НВП “ЕНСОЛ” з 2018 року випускає газові промислові пальники серії MD-G під торговою маркою Ensol™. Спеціалісти компанії, які мають більш ніж 10-річний досвід конструювання та виготовлення газопальникових пристроїв, постійно працюють над вдосконаленням продукції, підвищенням якості та надійності. Кожен виріб, що випускається під торговою маркою Ensol™, відповідає вимогам всіх нормативних документів, які до нього висуваються, що зафіксовано у відповідних технічних паспортах.

Паралельно з мікродифузійними пальниками, починаючи з 2000 р., на енергетичному ринку України з’явились так звані “струменево-нішові пальники” (СНГ – “струйно-нишевая горелка”, рос.). За твердженням авторів, пальники СНГ та їх більш пізні модифікації (незалежно від їх назв) “вигідно відрізняються” від мікродифузійних пальників (МДГГ, КП) наявністю ніш в газових пілонах-стабілізаторах, розташованих за рядом газових отворів, як показано на фото з офіційного сайту НПК “СНТ” [4]. Пересвідчитись в справедливості цього твердження або спростувати його, нажаль, не так просто, тому що, принаймні наскільки відомо з наявних джерел інформації і в т.ч. з фотографій пальників, розміщених на зазначеному сайті, реально виготовлені струменево-нішові пальники, на відміну від їх комп’ютерних моделей,  на практиці, як правило, жодних ніш не мають, а їх газові пілони-стабілізатори, принаймні зовні, принципово нічим не відрізняються від пілонів мікродифузійних пальників.

Звісно, кожна компанія-виробник пальників намагається направити власний досвід на постійне вдосконалення їх конструкцій, підвищення якості комплектуючих та подібні рішення, які поступово, рік за роком, приводять до помітних якісних змін. В умовах конкурентного ринкового середовища серед вітчизняних виробників пальникового обладнання та імпортерів на перші ролі, після кваліфікованості та досвідченості спеціалістів, виходять такі конкурентні переваги, як рівень комплектації пальників та якість складових елементів, функціональні можливості та надійність роботи АСУ, гнучкість підходу до реалізації побажань та вимог клієнта, можливості виробника адаптувати конструкцію та конфігурацію обладнання відповідно до вимог технічного завдання, якість надання гарантійного та постгарантійного сервісного обслуговування і, зрештою, звісно – ціна продукції.

А ринок та кінцевий споживач продукції від такої конкуренції, звісно, тільки виграє.

ЛІТЕРАТУРНІ ПОСИЛАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА:

1. Франк-Каменецкий, Д.А. Диффузия и теплопередача в химической кинетики / Д.А. Франк-Каменцкий ; АН Союза ССР, Ин-т хим. физики. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1947. – 367 с.
2. Крыжановский В.Н., Савельев Ю.Н. Расчет и аналитическое исследование диффузионных газовых горелок. // Изв.вузов, Энергетика – 1987 г. – №2
3. http://www.agaz.com.ua
4. http://sn-technology.com